4.11.2013
|
Я, як
молодий учитель, постійно перебуваю у
творчому пошуку, а тому мої пріоритети у викладанні час від часу змінюються. Сьогодні
англійська мова найпоширеніша мова у світі. Англійська мова – це мова
телебачення, комп’ютерів, Інтернету, наукових новинок, це можливість розширення
свого кругозору. Англійська мова – це ключ до успішного майбутнього. В умовах
сучасної школи вивчення англійської мови не повинно бути звичайним та буденним.
Головне – викликати у дітей зацікавленість
з першого уроку і намагатися підтримувати її протягом всього курсу навчання,
перетворюючи звичайні уроки в рольові ігри, подорожі, маленькі шоу чи бесіди за
круглим столом, контрольні роботи – у конкурси та змагання з духом здорової
конкуренції, практичні роботи – у відпрацювання вивченого та застосування
всього набутого у змодельованих ситуаціях, наближених до реального життя. Як
відомо, діти починають вивчати іноземну мову з першого класу і продовжують
поглиблювати свої знання аж до закінчення школи. Тому нам, вчителям англійської
мови, доводиться варіювати свої методи роботи, змінювати свій стиль викладання
відповідно до кожної вікової категорії.
Зараз для мене незмінним правилом
залишається робота над вирішенням методичної проблеми:
За словами американського
педагога Джона Дьюї, сучасні школярі отримують знання у школі, які вони не
можуть використати у реальному житті, і навпаки – досвід, здобутий у процесі
життя, ніяк не можна використати під час навчання у школі. Мабуть, саме тому
наші учні з такою радістю ідуть до першого класу, успішно починають опановувати
нові знання та навички, а вже через декілька років розчаровуються, втрачають
мотивацію до навчання.
Тож я намагаюся слідувати
наступним принципам викладання:
ü Практичність знань учнів;
ü Підготовка до зовнішнього тестування;
ü Особистісно-зорінтоване навчання;
ü Комунікативне спрямування
навчання.
Комунікативний
метод базується на здібності використовувати мову. Реальне використання мови,
особливо в соціальному плані, є моїм пріоритетним завданням викладання. Для
полегшення роботи учнів я виконую багато ролей. Я і менеджер діяльності у
класі, і радник, відповідаючи на запитання учнів та спрямовуючи їхні виступи, і
співрозмовник та учасник процесу навчання разом з учнями. Інколи для виконання
якоїсь певної ролі слід згадати знання акторської майстерності.
Я впроваджую різні технології навчання.
Учні вживають мову в таких видах діяльності: ігри, рольові ігри та завдання з
вирішуванням проблем. Робота часто проходить у маленьких групах, де кожен має
певний час для переговорів. Широко використовую автентичні матеріали. Для
зацікавлення вивчення англійської мови намагаюся залучати додаткові цікаві
країнознавчі матеріали, в моєму арсеналі я маю велику добірку роздаткового
матеріалу, граматичних таблиць. Завдяки таким формам, на мою думку, підвищується
і прагнення в більшій мірі спиратися на свідомість в оволодінні іноземною
мовою, розвивати мислення, пам’ять, формувати загальні і специфічні навчальні
уміння, наприклад, уміння користуватися словником, підручником.
Урок ми часто розпочинаємо з
обговорення будь-якої теми з повсякденного життя учнів чи школи,очікування
свята чи канікул, спогади минулого – учні починають згадувати подробиці,
висловлювати свої думки – починається спілкування, що є добрим початком і
створює доброзичливу, партнерську атмосферу.
Інколи урок може розпочинатися з
навчальної гри, що допомагає активізувати лексичний матеріал
вивченої теми.
Наприклад: гра «Снігова
лавина» з теми «Книги в нашому житті» - я починаю речення :
- I like the adventure book by
Joanne Rowling “Harry Potter” Наступний учень повинен повторити моє речення та додати своє власне про
улюблену книгу, другий учень повторює речення вчителя, попереднього учня та
додає своє. – Irina Sergeyevna likes adventure
book by Joanne Rowling “Harry Potter”
and I like the historical book by Walter Scott “Ivanhoe”. - Irina Sergeyevna likes adventure book by Joanne Rowling “Harry
Potter”, Roman likes the historical book by Walter Scott “Ivanhoe” and I like
the detective stories about Sherlock Holmes by Sir Arthur Conan Doyle. За допомогою цієї вправи учні
вчаться правильно вимовляти назви книг, їх авторів, повторюють правила
граматики – вживання Present
Indefinite – та розвивають темп мовлення.
Так,
це нестандартні
форми роботи, але ж саме вони передбачають
певну переорієнтацію свідомості вчителя. За таких умов навчально-виховний
процес набуває особистісного спрямування. Сьогодення вимагає від нас докорінних
змін у режисурі уроку. Важливо, щоб на ньому учні не тільки слухали розповідь
вчителя, а й співпрацювали з ним, висловлювали свої думки, ділилися
інформацією.
Зазвичай я
використовую елементи інтерактивного навчання майже на всіх свої уроках. Так
при введенні нової лексики практикую метод “Мозкового штурму”.
Діти називають по черзі слова, які асоціюються з даною темою, слова
записуються на промінчиках сонечка.
Технологію «Mind Map» доцільно використовувати як на середньому, так і на старшому етапах навчання. Коли лексичний запас учнів достатньо
високий, то ефективним
є використання такої форми як «Clustering», де коло асоціацій значно ширше.
Метод «Мікрофон» можна використати при
підбитті підсумку уроку чи під час монологічного висловлювання з певної
теми.
Часто разом з цим методом, для вираження
своєї власної думки, як в усній так і в письмовій формі, використовується метод «PRESS»
:
P – position P- I think …
R-reason R- because
…
E – example E – for example
…
S- solution S – that’s
why …
Часто я
практикую парну та групову роботу. Це чудова техніка концептуального навчання,
творче вирішення проблеми та поліпшення
усних мовних навичок. У той же час поліпшуються відносини через довіру та
товариськість.
При вивченні
граматики на молодшому етапі особливу роль посідають рольові ігри.
Однією з
найбільш успішних в моїй практиці є гра «Naughty Words». Кожен з
учнів отримує картки зі словами з яких потрібно скласти речення. Таким
чином,кожен може відчути себе на місці підмета,присудка чи другорядних членів
речення.
we
|
speak
|
English
|
do
not
|
Do
|
Такий вид діяльності надзвичайно
ефективний при вивченні порядку слів у реченнях різного типу. Враховуючи
особливість рівня володіння мовою в цій грі можна знайти місце для кожного:
більш сильні діти виконують роль підмета чи присудка, а учням з слабими знаннями можна доручити роль крапки чи знаку запитання.
Цю форму роботи я застосовую при вивченні таких граматичних тем як: «Утворення
розповідних,питальних та заперечних речень в Present Simple, Past Simple та Future Simple», «Способи утворення порівняння
прикметників» та ін. Майже кожен вчитель, який викладає в початковій школі, зіткнувся
з проблемою, коли вивчення того чи іншого граматичного явища (наприклад
«Ступені порівняння прикметників») відбувається рідною мовою значно
пізніше ніж англійською. Ось тут і стане
в пригоді гра «Naughty Words», адже в
такій формі осмислення, засвоєння і закріплення матеріалу проходить досить легко. Діти з
радістю перевтілюються в прикметники різного типу, «додають» друзів-суфіксів, навіть не задумуючись над правилами утворення їх. При виконанні письмових
завдань обіграні ситуації використовуються з великим успіхом.
Слід також
відзначити, що ігровий, захоплюючий характер нетрадиційних завдань знижує
стресогенний фактор перевірки рівня розвитку, дозволяє дітям, які мають низький
рівень навчальних досягнень, почувати себе комфортно в колективі
однолітків, відчути себе потрібними у спільній діяльності.
Інтерактивні
методи навчання іноземних мов, які базуються на гуманістичному підході,
спрямовані на розвиток і
самовдосконалення особистості, на розкриття її резервних можливостей і
творчого потенціалу, створюють передумови для ефективного поліпшення
навчального процесу.
Використовуючи активні форми
навчальної діяльності, можна змінювати підходи до наочності: вона повинна
містити елемент роздуму, на основі якого учні самостійно опрацьовують матеріал.
Висловлювання учня як продукт такої організації навчання буде результатом його
думки й рук. І це, на моє глибоке переконання, є найважливішим досягненням, бо
лише покоління, яке здатне відійти від механічного репродукування, матиме сили
зробити новий крок у політиці та економіці. Жоден із нас не може передбачити
проблем, що випадуть на долю дітей у майбутньому. Безумовно, вони повинні
багато знати, але в умовах інформаційних технологій необхідно навчити дитину
вчитися самостійно, самостійно здобувати знання, орієнтуватися на використання
здобутих знань у повсякденному житті. А інтерактивні методи навчання на уроках
англійської мови виховують особистість і готують її до реального життя.
«Впровадження нового Держстандарту»
Доповідь на засідання шкільного методичного об'єднання
вересень 2014
- 1.
Впровадження нового Держстандарту
- 2. Новий Державний стандарт початкової загальної
освіти, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2011
№ 462
- 3. наступне завдання – озброєння дитини методами
пізнання, зокрема дослідницькими, діяльнісним. У результаті початкового
навчання дитини повинна володіти вміннями самостійно здобувати , обробляти
інформацію та використовувати засоби її збереження: таблиці, графіки тощо.
Одним із головних завдань нового держстандарту є формування комунікативних
компетентностей дитини, тобто, її вміння вільно спілкуватися, вступати у
діалог з людьми різного віку та соціального статусу.Ø тому при оволодінні знаннями
та їх перевірці будуть переважати вправи практичного та творчого
характеру; Ø кожна
змістовна лінія стандарту спрямована не тільки на отримання дитиною знань
з навчальних предметів, а й на їх застосування у навчальних та життєвих, а
також нестандартних ситуаціях, що є тепер головним завданням; ØГоловна
мета – реалізація компетентністної освіти:
- 4. Позитивні зміни: забезпечення наступності змісту
дошкільної та початкової загальної освіти; особистісно-орієнтований підхід
в навчально- виховному процесі початкових класів загальноосвітніх
навчальних закладів; формування ключових компетентностей учнів початкових
класів, зокрема, загальнокультурної, громадянської, здоров’язбережувальної,
інформаційно-комунікаційної; використання здоров’язбережувальних
технологій; екологічна спрямованість освіти
- 5. ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ базової і повної загальної
середньої освіти (з 1 вересня 2013 н. р.)
- 6. КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ ПОСТАНОВА від 23
листопада 2011 р. № 1392 Київ Про затвердження Державного стандарту
базової і повної загальної середньої освіти Відповідно до статті 31 Закону
України “Про загальну середню освіту” Кабінет Міністрів України постановляє:
1. Затвердити Державний стандарт базової і повної загальної середньої
освіти, що додається. Установити, що зазначений Державний стандарт
впроваджується в частині базової загальної середньої освіти з 1 вересня
2013 р., а в частині повної загальної середньої освіти — з 1 вересня 2018
року. 2. Визнати такими, що втратили чинність з 1 вересня 2018 р.,
постанови Кабінету Міністрів України від 14 січня 2004 р. № 24 “Про
затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої
освіти” (Офіційний вісник України, 2004 р., № 2, ст. 49) та від 27 серпня
2010 р. № 776 “Про внесення зміни до Державного стандарту базової і повної
загальної середньої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів
України від 14 січня 2004 р. № (Офіційний вісник України, 2010 р., № 65,
ст. 2289), крім положень щодо базової загальної середньої освіти, які
втрачають чинність з 1 вересня 2013 року. Прем’єр-міністр України М.
АЗАРОВ
- 7. Державному стандарті поняття вживаються у такому
значенні: 1) громадянська компетентність - здатність учня активно,
відповідально та ефективно реалізовувати права та обов’язки з метою розвитку
демократичного суспільства; 2) діяльнісний підхід - спрямованість
навчально-виховного процесу на розвиток умінь і навичок особистості,
застосування на практиці здобутих знань з різних навчальних предметів,
успішну адаптацію людини в соціумі, професійну самореалізацію, формування
здібностей до колективної діяльності та самоосвіти; 3) загальнокультурна
компетентність - здатність учня аналізувати та оцінювати досягнення
національної та світової культури, орієнтуватися в культурному та
духовному контексті сучасного суспільства, застосовувати методи
самовиховання, орієнтовані на загальнолюдські цінності; 4)
здоров’язбережувальна компетентність - здатність учня застосовувати в
умовах конкретної ситуації сукупність здоров’язбережувальних компетенцій,
дбайливо ставитися до власного здоров’я та здоров’я інших людей; 5)
інформаційно-комунікаційна компетентність - здатність учня використовувати
інформаційно-комунікаційні технології та відповідні засоби для виконання
особистісних і суспільно значущих завдань; 6) ключова компетентність -
спеціально структурований комплекс характеристик (якостей) особистості, що
дає можливість їй ефективно діяти у різних сферах життєдіяльності і
належить до загальногалузевого змісту освітніх стандартів; 7) ключова
компетенція - певний рівень знань, умінь, навичок, ставлень, які можна
застосувати у сфері діяльності людини;
- 8. 8) компетентнісний підхід - спрямованість
навчально-виховного процесу на досягнення результатів, якими є ієрархічно
підпорядковані ключова, загальнопредметна і предметна (галузева)
компетентності; 9) компетентність - набута у процесі навчання інтегрована
здатність учня, що складається із знань, умінь, досвіду, цінностей і
ставлення, що можуть цілісно реалізовуватися на практиці; 10) компетенція
- суспільно визнаний рівень знань, умінь, навичок, ставлень у певній сфері
діяльності людини; 11) комунікативна компетентність - здатність
особистості застосовувати у конкретному виді спілкування знання мови,
способи взаємодії з людьми, що оточують її та перебувають на відстані,
навички роботи у групі, володіння різними соціальними ролями; 12)
міжпредметна естетична компетентність - здатність виявляти естетичне
ставлення до світу в різних сферах діяльності людини, оцінювати предмети і
явища, їх взаємодію, що формується під час опанування різних видів
мистецтва; 13) міжпредметна компетентність - здатність учня застосовувати
щодо міжпредметного кола проблем знання, уміння, навички, способи
діяльності та ставлення, які належать до певного кола навчальних предметів
і освітніх галузей; 14) навчальна програма - нормативний документ, що
конкретизує для кожного класу визначені цим Державним стандартом
результати навчання відповідно до освітньої галузі або її складової,
деталізує навчальний зміст, у результаті засвоєння якого такі результати
досягаються, а також містить рекомендації щодо виявлення та оцінювання
результатів навчання;
- 9. 15) особистісно зорієнтований підхід -
спрямованість навчально-виховного процесу на взаємодію і плідний розвиток
особистості педагога та його учнів на основі рівності у спілкуванні та
партнерства у навчанні; 16) предметна (галузева) компетентність - набутий
учнями у процесі навчання досвід специфічної для певного предмета
діяльності, пов’язаної із засвоєнням, розумінням і застосуванням нових
знань; 17) предметна компетенція - сукупність знань, умінь та характерних
рис у межах змісту конкретного предмета, необхідних для виконання учнями
певних дій з метою розв’язання навчальних проблем, задач, ситуацій; 18)
предметна мистецька компетентність - здатність до розуміння і творчого
самовираження у сфері музичного, образотворчого та інших видів мистецтва,
що формується під час сприймання творів таких видів мистецтва і їх
практичного опанування; 19) проектно-технологічна компетентність -
здатність учнів застосовувати знання, уміння та особистий досвід у
предметно-перетворювальній діяльності; 20) соціальна компетентність -
здатність особистості продуктивно співпрацювати з партнерами у групі та
команді, виконувати різні ролі та функції у колективі.
- 10. державних вимог до рівня загальноосвітньої
підготовки учнів згідно з додатком 2.v Базового навчального плану
загальноосвітніх навчальних закладів II-III ступеня згідно з додатком 1
(далі - Базовий навчальний план); v загальної характеристики
складових змісту освіти; vДержавний
стандарт складається із:
- 11. "Здоров’я і фізична культура”Ø
"Технології“ Ø
"Природознавство“ Ø
"Математика“ Ø
"Мистецтво“ Ø
"Суспільствознавство“ Ø
"Мови і літератури“ ØОсвітні
галузі Державного стандарту
- 12. Модель впровадження державного стандарту освіти
- 13. Основні завдання впровадження державного
стандарту освіти
- 14. Етапи та зміст впровадження Державного стандарту
Комментариев нет:
Отправить комментарий